Подається включенням вуличних сирен, виробничих гудків та іншими, раніше встановленими на об'єктах господарювання (в т.ч. спецтехніці), сигнальними засобами для привернення уваги населення перед мовною інформацією. Всі інші повідомлення являються пояснюючими, що саме трапилося і які  дії необхідно виконати як в мирний час, так і в особливий період.

Після цього сигналу необхідно включити радіо, телевізор, інші засоби комунікації та прослухати повідомлення. Про прослухану інформацію повідомити сусідам (колегам). В подальшому діяти згідно з вказівками управління з питань цивільного захисту.

Перший етап:

-почувши сигнал «Увага всім!» негайно увімкніть радіо, телевізор, інші засоби інформування;

-уважно вислухайте інформацію про обстановку, що склалася та повідомте сусідам (колегам);

-зберігайте спокій, уникайте паніки, при необхідності, надайте допомогу інвалідам, дітям, людям похилого віку;

-зачиніть вікна та відійдіть від них подалі;

-вимкніть системи електро-, газо-, водо-, теплопостачання;  

-не користуйтеся без потреби телефоном, щоб не пропустити важливі повідомлення про зміну обстановки;

-зберіть документи, гроші, телефон із зарядним пристроєм, одяг по сезону, медикаменти, продукти харчування та питну воду (з розрахунку на три доби), інші необхідні речі (предмети гігієни, ліхтарі, тощо) загальною вагою не більше 50кг на кожну особу;

-перейдіть у безпечне місце (сховище), та очікуйте вказівок щодо подальшого порядку дій.

Другий етап:

-виконайте заходи запропоновані у пояснюючих повідомленнях стосовно фактичної НС.

Будьте уважні! Чітко виконуйте вказівки органів управління

 з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення

https://drive.google.com/drive/folders/1522z7wdRjoEvVfabglaJBVn236rgxgx9?usp=sharing

Тривожна валіза! Що це?

З ДАВНІХ ЧАСІВ НА ВИПАДКИ СТИХІЙНОГО ЛИХА АБО ВІЙНИ ЛЮДСТВО ВІДКЛАДАЛО НАЙВАЖЛИВІШІ РЕЧІ ПРО ЗАПАС, А У 1960-Х РОКАХ АМЕРИКАНСЬКІ ВІЙСЬКОВІ ВИРУШАЛИ ДО В’ЄТНАМУ ЗІ СПЕЦІАЛЬНИМИ НАБОРАМИ — SURVIVAL KITS (“ТРИВОЖНИМИ ВАЛІЗАМИ”).

«ТРИВОЖНА ВАЛІЗА» – УЗАГАЛЬНЕНА НАЗВА НАБОРУ РЕЧЕЙ, ЯКІ МОЖУТЬ ВАМ ЗНАДОБИТИСЯ У БУДЬ-ЯКІЙ ЕКСТРЕНІЙ СИТУАЦІЇ. ЯК ПРАВИЛО, ЦЕ – РЮКЗАК, В ЯКОМУ Є МІНІМАЛЬНИЙ НАБІР ОДЯГУ, ПРЕДМЕТИ ГІГІЄНИ, МЕДИКАМЕНТИ, ІНСТРУМЕНТИ, ПРЕДМЕТИ САМООБОРОНИ І ПРОДУКТИ ХАРЧУВАННЯ.

РЕЧІ НА ВИПАДОК ЕВАКУАЦІЇ ЛІПШЕ СКЛАСТИ ЗАЗДАЛЕГІДЬ. У НАЙКРАЩОМУ РАЗІ ТРИВОЖНА ВАЛІЗА ВАМ ТАК І НЕ ЗНАДОБИТЬСЯ ТА ПРОСТО СТОЯТИМЕ В КУТКУ. АЛЕ ЯКЩО ЧАС «Ч» УСЕ Ж НАСТАНЕ — ПІДГОТОВАНИЙ НАБІР НЕОБХІДНИХ РЕЧЕЙ ЗБІЛЬШИТЬ ВАШІ ШАНСИ НА ВИЖИВАННЯ. «СКЛАСТИ ЗАЗДАЛЕГІДЬ» — ЗНАЧИТЬ, ЩЕ ДО ТОГО, ЯК ЩОСЬ ТРАПИТЬСЯ, НЕВАЖЛИВО СТАНЕТЬСЯ НС ЧИ ПРИЙДЕ ВІЙНА ТА ІЗ МАГАЗИНІВ МИТТЄВО ЗНИКНЕ ВСЕ НЕОБХІДНЕ, І В ЦЬОМУ РАЗІ ЗБИРАТИ ТРИВОЖНУ ВАЛІЗУ МОЖНА БУДЕ ХІБА ЩО З ТОГО, ЩО ЗНАЙДЕТЕ У СЕБЕ  ВДОМА.

В БІЛЬШОСТІ КРАЇН СВІТУ РОЗГЛЯДАЮТЬ КІЛЬКА ВАРІАНТІВ ТРИВОЖНИХ ВАЛІЗ – ДОМАШНЯ, РОБОЧА ТА АВТОМОБІЛЬНА. НАПОВНЕННЯ ЇХ МАЙЖЕ ОДНАКОВЕ, АЛЕ ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД КІЛЬКІСНОГО СКЛАДУ СІМ’Ї, КЛІМАТИЧНОЇ ЗОНИ ТА ВЛАСНИХ УПОДОБАНЬ (МОЖЛИВОСТЕЙ). ВАГА «ЕКСТРЕНОЇ ВАЛІЗИ» НЕ МАЄ ПЕРЕВИЩУВАТИ 50 КІЛОГРАМІВ.

1.        ДОКУМЕНТИ:

-          ПАСПОРТА, ВІЙСЬКОВЕ ТА ВОДІЙСЬКЕ ПОСВІДЧЕННЯ, ДОКУМЕНТИ ПРО ОСВІТУ ТА  ПРАВО ВЛАСНОСТІ НА НЕРУХОМІСТЬ ЧИ ІНШЕ МАЙНО (ЇХ КОПІЇ У ВОДОНЕПРОНИКНІЙ УПАКОВЦІ). БАЖАНО ПОКЛАСТИ З ДОКУМЕНТАМИ ФОТОГРАФІЇ РІДНИХ І БЛИЗЬКИХ. ЦІ Ж ДАННІ, ПРИ МОЖЛИВОСТІ, ЗБЕРІГАЮТЬСЯ НА ОКРЕМІЙ ФЛЕШЦІ У ВІД СКАНОВАНОМУ ВИГЛЯДІ;

-          АРКУШ ІЗ БАЗОВОЮ МЕДИЧНОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ ПРО ВАС І ЧЛЕНІВ ВАШОЇ РОДИНИ: ГРУПОЮ КРОВІ, НАЯВНИМИ ПРОБЛЕМАМИ ЗІ ЗДОРОВʼЯМ (ТУТ, ЗОКРЕМА, ВАРТО ЗАЗНАЧИТИ ІНФОРМАЦІЮ ПРО АЛЕРГІЮ НА МЕДИЧНІ ПРЕПАРАТИ), ПЕРЕЛІКОМ ЛІКІВ, ЯКІ ВИ ПРИЙМАЄТЕ (З ОПИСОМ СПОСОБУ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ ТА ДОЗИ), РЕЦЕПТИ, ІМЕНА ТА МОБІЛЬНІ ТЕЛЕФОНИ ВАШИХ ЛІКАРІВ ТОЩО.

-          ДУБЛІКАТИ КЛЮЧІВ ВІД ОСЕЛІ ТА ТРАНСПОРТУ.

2.        ГРОШІ:

-          БАНКІВСЬКІ КАРТКИ ТА ЦІННІ ПАПЕРИ (СТРАХОВІ ПОЛІСИ);

-          ГОТІВКА КУПЮРАМИ ДРІБНОГО НОМІНАЛУ (РОЗКЛАДАЄТЬСЯ У 2-3 ОКРЕМИХ МІСЦЯ);

-          ЗА НАЯВНОСТІ, ВАЛЮТА ТА ДОРОГОЦІННІ ПРИКРАСИ.

3.        МЕДИЧНІ ЗАСОБИ:

-          ВМІСТ ДОМАШНЬОЇ АПТЕЧКИ: БАКТЕРИЦИДНИЙ ПЛАСТИР, КРЕМ ВІД ПОВЕРХНЕВОГО УРАЖЕННЯ ШКІРИ, АКТИВОВАНЕ ВУГІЛЛЯ, ЗАСІБ ВІД НЕЖИТЮ, АНТИБІОТИКИ, ПЕРЕКИС ВОДНЮ, ЕТИЛОВИЙ СПИРТ;

-          ВАРТО ПРИДБАТИ ЗАСОБИ ДЛЯ НАДАННЯ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ: БИНТ, ЛЕЙКОПЛАСТИР, ВАТА, ЙОД, ТУРНІКЕТИ ЧИ ДЖГУТИ ЕСМАРХА, ІНДИВІДУАЛЬНІ ПЕРЕВʼЯЗУВАЛЬНІ ПАКЕТИ;

-          ТАБЛЕТКИ ДЛЯ ОЧИЩЕННЯ ВОДИ.

 У МАТЕРІАЛАХ ДСНС УКРАЇНИ РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ НАЗВИ КОНКРЕТНИХ ПРЕПАРАТІВ: ПАРАЦЕТАМОЛ (ЖАРОЗНИЖУВАЛЬНЕ), ПЕНТАЛГІН (ЗНЕБОЛЮВАЛЬНЕ), СУПРАСТИН (ПРОТИАЛЕРГІЧНЕ), ІМОДІУМ (ЛІКИ ПРОТИ ДІАРЕЇ), ФТАЛАЗОЛ (ЛІКИ ПРОТИ ШЛУНКОВОЇ ІНФЕКЦІЇ), АЛЬБУЦИД (КРАПЛІ ДЛЯ ОЧЕЙ). МЕДИКАМЕНТІВ, ЯКІ ВИ ПРИЙМАЄТЕ РЕГУЛЯРНО АБО ПЕРІОДИЧНО, МАЄ ВИСТАЧАТИ ЩОНАЙМЕНШЕ НА ТИЖДЕНЬ.

4.        ПРОДУКТИ:

ПРОДУКТОВИЙ НАБІР ОБОВ’ЯЗКОВИЙ — ВІЗЬМІТЬ ХОЧА Б ПІВТОРА ЛІТРИ ВОДИ НА ЛЮДИНУ ТА ЗАПАС ЇЖІ НА ТРИ ДОБИ. ЦЕ МОЖУТЬ БУТИ ШВИДКОРОЗЧИННІ СУПИ, ВЕРМІШЕЛЬ ШВИДКОГО ПРИГОТУВАННЯ, ТУШОНКА, ГАЛЕТИ, МʼЯСНІ ЧИ РИБНІ КОНСЕРВИ, НИЗЬКОКАЛОРІЙНІ СОЛОДОЩІ, ЛЬОДЯНИКИ. РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ ТАКОЖ КУПИТИ КАЛОРІЙНІ СОЛОДОЩІ З ВЕЛИКИМ ТЕРМІНОМ ЗБЕРІГАННЯ: ЗГУЩЕНЕ МОЛОКО, ШОКОЛАД, "СНІКЕРСИ". ВСЕ ЦЕ МОЖНА СПАКУВАТИ У НЕВЕЛИКИЙ КАЗАНОК МІСТКІСТЮ ЛІТР-ПІВТОРА. РОЗІГРІТИ ЇЖУ ДОПОМОЖЕ ТУРИСТИЧНИЙ ПАЛЬНИК АБО ТАГАНОК. ВІЗЬМІТЬ ІЗ СОБОЮ МЕТАЛЕВИЙ ПОСУД: ГОРНЯ, ФЛЯГУ, ЛОЖКУ, МИСКУ, НІЖ.

5.        ОДЯГ:

НИЖНЯ БІЛИЗНА (2-3 КОМПЛЕКТИ), ШКАРПЕТКИ БАВОВНЯНІ (2 ПАРИ), ЗАПАСНІ ШТАНИ, СОРОЧКА АБО КОФТА, ПЛАЩ-ДОЩОВИК, В’ЯЗАНА ШАПОЧКА, РУКАВИЦІ, ШАРФ. НАДІЙНЕ І ЗРУЧНЕ ВЗУТТЯ. ОДЯГ ТА ВЗУТТЯ БЕРУТЬСЯ З ВРАХУВАННЯМ МОЖЛИВИХ ЗМІН ПОГОДИ ЗА СЕЗОНОМ.

6.        ІНШЕ:

- МОБІЛЬНИЙ ТЕЛЕФОН З ЗАРЯДНИМ ПРИСТРОЄМ (ПАВЕРБАНК), ПРИ МОЖЛИВОСТІ, ВІД СОНЯЧНИХ БАТАРЕЙ;

- ЛІХТАРИКИ: НАЛОБНИЙ З АКУМУЛЯТОРОМ І ЗАРЯДКОЮ ТА РУЧНИЙ ЗІ ЗМІННИМИ БАТАРЕЙКАМИ;

- ГЕРМЕТИЧНО ЗАПАКОВАНІ СІРНИКИ (КРАЩЕ ТУРИСТИЧНІ), ЗАПАЛЬНИЧКУ, СВІЧКИ;

 - СОКИРА АБО СКЛАДНА ПИЛА (ЛОПАТКА);

 - СВИСТОК, ФАЄР ЧИ ДИМОВА ШАШКА;

- ПАРУ ПАЧОК СУХИХ ТА ВОЛОГИХ СЕРВЕТОК І ДЕКІЛЬКА ПАКЕТІВ ДЛЯ СМІТТЯ ОБ'ЄМОМ 120 ЛІТРІВ, СУХЕ ГОРЮЧЕ,  КІЛЬКА КВАДРАТНИХ МЕТРІВ МІЦНОЇ КЛЕЙОНКИ (БРЕЗЕНТУ);

- ГОЛКИ ТА НИТКИ, КЛЕЙ, ШИРОКИЙ РУЛОН ПРОЗОРОГО СКОТЧУ, ПАРАКОРД (МОТУЗКА) ДОВЖИНОЮ 20-30М;

- КАРТА МІСЦЕВОСТІ З ЗАСОБАМИ ОРІЄНТУВАННЯ (КОМПАС ТОЩО), СПИСОК ТЕЛЕФОНІВ ОРГАНІВ ВЛАДИ (РІДНИХ) ТА АВАРІЙНИХ СЛУЖБ, ЗАСОБИ ДЛЯ ПИСЬМА (ЗОШИТ, ОЛІВЕЦЬ, КОНВЕРТ І Т.Д.);

- КІЛЬКА УПАКОВОК ПРЕЗЕРВАТИВІВ;

- ПАЛАТКА, КАРІМАТ, СПАЛЬНИК.

«Повітряна тривога»

По радіо передається текст: «Увага! Увага! Повітряна тривога! Повітряна тривога!». Одночасно з цим сигнал дублюється сиренами, гудками підприємств транспорту. Тривалість сигналу 2-3хв. За цим сигналом об’єкти припиняють роботу, транспорт зупиняється і все населення укривається в захисних спорудах. Робітники і службовці припиняють роботу відповідно до інструкцій і вказівок адміністрації. Там, де неможливо через технологічний процес або через вимоги безпеки зупинити виробництво, залишаються чергові, для яких повинні бути обладнане укриття 

«Відбій повітряної тривоги»

Органами ЦЗ через радіотрансляційну мережу передається текст: «Увага! Увага! Громадяни! Відбій повітряної тривоги!». За цим сигналом населення залишає захисні споруди і повертається на свої робочі місця і в житлові будинки. 

«Хімічна тривога»

Подається при загрозі або безпосередньому виявленні хімічного чи бактеріологічного зараження. За цим сигналом необхідно прийняти захисні медичні препарати, швидко надіти протигаз, а при необхідності - і засоби

захисту шкіри, по можливості, укритися в захисних спорудах. Якщо таких поблизу немає, то від ураження аерозолями отруйних речовин і бактеріальних засобів можна захиститися в житлових чи виробничих приміщеннях. 

«Радіаційна небезпека»

Подається в населених пунктах і районах, в напрямку яких рухається радіоактивна хмара, що утворилася при вибуху ядерного боєзапасу. Почувши цей сигнал, необхідно прийняти радіозахисні медичні препарати, надіти респіратор (протипилову маску, ватно-марлеву пов’язку, протигаз), взяти запас продуктів, документи, медикаменти, предмети першої необхідності та прямувати у сховище або ПРУ.

 «Аварія на атомній електростанції»

Вказується місце, час, масштаби аварії, інформація про радіаційну обстановку та дії населення. Якщо є загроза забруднення радіоактивними речовинами, даються вказівки про необхідність проведення герметизації житлових, виробничих приміщень, заходів захисту від радіоактивних речовин продуктів харчування і води, проведення йодної профілактики.

«Аварія на ХНО»

Повідомляється місце, час, масштаби аварії, інформація про можливе хімічне зараження території, напрямок та швидкість можливого руху зараженого повітря, райони, яким загрожує небезпека. Надається інформація про поведінку населення залежно від обставин: залишатися на місці, у закритих  житлових приміщеннях, на робочих місцях чи залишити їх і, застосувавши засоби індивідуального захисту, прямувати на місця збору для евакуації або в захисні споруди.

«Землетрус»

Подається повідомлення про загрозу землетрусу або його початок. Вказується населенню про необхідність відключити газ, воду, електроенергію, загасити вогонь, повідомити сусідів про одержану інформацію, взяти необхідний одяг, документи, продукти харчування, вийти на вулицю і розміститися на відкритій місцевості на безпечній відстані від будинків, споруд, ліній електропередач

«Затоплення»

Повідомляється район, в якому очікується затоплення в результаті підйому рівня води в річці чи аварії на дамбі. Вказується населенню, яке проживає в даному районі, що необхідно взяти речі, документи, продукти харчування, воду, відключити електроенергію, газ і зібратися у вказаному місці для евакуації, повідомити сусідів про стихійне лихо і надалі слухати інформацію органів управління з питань НС та ЦЗН.

«Штормове попередження»

Подається інформація про посилення вітру. Населенню повідомляється, що необхідно зачинити вікна, двері, закрити в приміщеннях тварин, повідомити сусідів, по можливості, перейти в підвали, погреби.

        Захисні споруди

                                цивільного захисту

Сховища - герметичні захисні споруди, які забезпечують умови для перебування у них людей  протягом двох діб з метою їх захисту від ударної та хвилі, негативного впливу НХР, ОР, БЗ, РР, високих температур і продуктів горіння у разі виникнення пожеж, катастрофічного затоплення, а також від дії інших засобів ураження.

Сховища класифікуються за :

•       місткістю: малі (до 150 осіб), середні (150-600 осіб), великі (більше 600 осіб);

•       місцем розташування: вбудовані, окремо розташовані;                

•       ступенем захисту від надмірного тиску  (ΔР_ф ) і коефіцієнтами захисту від гама (К_γ) и нейтронного (К_n) випромінювання сховища поділяються на класи:

Класи    ΔР_ф(кгс/см²)        К_γ                  К_n

        І                 5,0              5 000       10 000

        ІІ                3,0             3 000         8 000

        ІІІ               2,0             2 000         6 000

        ІV               1,0             1 000         4 000

                   Вбудоване сховище                                             План сховища 

  1 - захисні герметичні двері;

 2 - шлюзові камери;

 3 – санітарний вузол;

 4 –  основне приміщення для розміщення людей;

 5 - галерея і оголовок аварійного виходу;

6 – фільтровентиляційна камера;

7 - медична кімната;

8 - комора для продуктів

  Протирадіаційне укриття (ПРУ)-– негерметичні захисні споруди, які забезпечують захист людей від негативного впливу іонізуючого випромінювання у разі радіоактивного забруднення місцевості.

У ПРУ допускається перебування розрахункової кількості осіб терміном до двох діб. Крім того, при відповідній міцності конструкцій ПРУ можуть частково захищати людей від впливу ударної і вибухової хвилі, уламків будинків, що руйнуються, а також від безпосереднього потрапляння на одяг крапель отруйних речовин і аерозолів бактеріальних засобів.

ПРУ поділяються за:

•          місцем розташування: вбудовані, окремо розташовані;

•          коефіцієнтом захисту (К_γ) від 10 до 200;

•          захистом від надмірного тиску ΔР_ф(кгс/см²) в залежності від розташування в зонах можливих руйнувань.

Протирадіаційні укриття (ПРУ) поділяються на 10 груп:

Швидкоспоруджувана ЗС ЦЗ – це захисна споруда, що зводиться із спеціальних конструкцій за короткий час для захисту людей від дії засобів ураження в особливий період.

 Споруда подвійного призначення – це наземна або підземна споруда, що може бути використана за основним функціональним призначенням і для захисту населення.

  Найпростіше укриття – це фортифікаційна споруда, цокольне або підвальне приміщення, що знижує комбіноване ураження людей від небезпечних наслідків НС, а також від дії засобів ураження в особливий період.

Аварії (катастрофи) на підприємствах, транспорті та продуктопроводах можуть супроводжуватися викидом (виливом) в атмосферу і на прилеглу територію небезпечних хімічних речовин (НХР), таких як хлор, аміак, синильна кислота, фосген, сірчаний ангідрид тощо.

Це являє серйозну небезпеку для населення, адже заражене повітря вражає органи дихання, а також очі, шкіру та інші органи.

Як розпізнати появу НХР?

• Вибухи, вогонь, поява крапель, димів та туманів дивного кольору і невідомого походження, наявність специфічних сторонніх запахів.
• Несподівана масова загибель тварин (комах), поява моментально засохлого листя.

Заходи безпеки!

• Включіть радіоприймач чи телевізор, слідкуйте за інформацією на інтернетсайтах відповідних служб.
• Забезпечте гермитезацію житлових приміщень, вимкніть електроприлади та газ.
• Закрийте ніс та рот змоченою у воді тканиною, вдягніть чоботи, плащ та головний убор.
• При необхідності евакуації – якомога швидше, але без паніки, спускайтеся з квартири сходинками, а не ліфтом.
• Рухайтеся перпендикулярно напрямку вітру на відстань не менше 1,5км від попереднього місця перебування. Не біжіть, щоб уникнути підняття пилу.
• Не торкайтеся оточуючих предметів, не наступайте на краплі рідини.
• Під час аварії та евакуації, перебуваючи на відкритому просторі, не пийте та не приймайте їжу.
• При поверненні до місць постійного проживання, вхід в житловві приміщення, виробничі будівлі, підвали та інші споруди дозволяється тільки після їх контрольної перевірки на вміст небезпечних речовин в повітрі.

Симптоми отруєння:

• Нудота, утруднене дихання.
• Запалення слизових оболонок та шкіри, наявність пухирів, подразнення очей.
• Поява почуття страху, загальне збудження, емоційна нестійкість.
• Загальне ураження, при якому страждають печінка, нирки, серце, легені, нервова система, головний мозок.

Домедична допомога.

• При можливості, організуйте виклик швидкої допомоги.
• Зніміть (при наявності крапель) заражений одяг.
• Випийте солону воду, щоб компенсувати втрату води та солі.
•  При сильному подразненні шкіри, дихальних шляхів та слизових оболонок очей обробіть шкіру мильним розчином – промивайте кожне око, не натискаючи на нього, в напрямку від носа до зовнішнього краю, впродовж 15 хвили.
• Прийміть засоби, які тонізують серцвое-судинну систему.

МВН НМЦ  ЦЗ та БЖД Дніпропетровської області                                 Сергій ЯЦЕНКО

Аміак широко використовується в промисловості та в разі його витоку – становить загрозу життю та здоров’ю людини.

У газоподібному стані легший за повітря, але може перебувати і в  рідкому стані.

Як розпізнати?

• Безбарвний газ з різким задушливим запахом нашатирного спирту, майже у два рази легший за повітря та добре розчиняється у воді.
• Перевозять у зрідженому стані під тиском, при потраплянні в атмосферу «димить» - утворюється хмара сірого кольору.
• Випари аміаку високо піднімаються у повітрі, розсіюються та не накопичуються в низинах. При підвищеній вологості розносяться над поверхнею землі.
• 80% аміаку використовуються в сільському господарстві у якості добрива, майже 20% - в охолоджувальних пристроях та холодильних установках.

Заходи безпеки!

• Одягніть пов’язку змочену слабким 5% розчином лимонної або оцтової кислоти.
• Не користуйтесь відкритим вогнем.
• Проведіть герметизацію приміщення: зачиніть вікна та двері.
• Вимкніть всі прилади, системи обігріву та охолодження, перекрийте газ.
• Рухайтеся перпендикулярно напрямку вітру низинами, уникаючи пагорбів та інших підвищень місцевості.

Симптоми отруєння (виникають практично відразу)!

• Сльозотеча, нежить, підвищене слиновиділення.
• Першіння та біль у горлі, напади сухого кашлю, осиплість голосу.
• Диспепсичні розлади (біль у животі, нудота, блювання, печія).
• Розлад дихання і кровообігу, набряк легенів або пневмонія.
• При потраплянні на шкіру можливий опік.
• При ураженні очей можлива втрата зору.
• Віддалені наслідки: тремор кінцівок, дезорієнтація, зменшення чутливості, запаморочення, послаблення зору та слуху.

Домедична допомога.

• При можливості, організуйте виклик швидкої медичної допомоги.
• Вийдіть на свіже повітря, зберігайте тепло та спокій.
• Випийте тепле молоко з харчовою содою та знеболюючі засоби.
•  Шкіру промийте проточною водою та накладіть примочки 5% розчину лимонної, оцтової або борної кислоти.
• Очі промийте проточною водою та закапайте розчином лідокаїну, а повіки змастіть вазеліном чи оливковою олією та накладіть ватно-марлеву пов’язку.
• Рот, ніс, горло промивайте 5% розчином  лимонної кислоти впродовж 15 хвилин.

МВН НМЦ  ЦЗ та БЖД Дніпропетровської області                                 Сергій ЯЦЕНКО

Хлор широко використовується в промисловості та в разі його витоку – становить загрозу життю та здоров’ю людини. У газоподібному стані важчий за повітря, але може перебувати і у рідкому стані.

Як розпізнати?

• Отруйний газ жовтувато-зеленого кольору, в два рази важчий за повітря та має різкий подразнюючий запах.
• У разі витоку накопичується в низинних ділянках місцевості, підвалах та нижніх поверхах будівель, у колодязях та тунелях.
• При розливі з пошкоджених ємностей «димить» - утворюється хмара жовтого кольору, забруднює водойми.
• Використовуються для відбілювання тканин і целюлози, яка йде на виготовлення паперу, знезараження питної води та стічних (каналізаційних) вод.

Заходи безпеки!

• Надіньте пов’язку змочену 2% розчином харчової соди або води.
• Проведіть герметизацію приміщення: зачиніть вікна та двері, періодично розпилюйте воду у повітрі.
• Вимкніть всі прилади, системи обігріву та охолодження, перекрийте газ.
• Рухайтеся перпендикулярно напрямку вітру по височині (пагорби та інші підвищення місцевості), категорично уникаючи низин та підвалів.

Симптоми отруєння (виникають практично відразу)!

• Дискомфорт та подразнення слизової оболонки дихальних шляхів.
• Підвищене слиновиділення, спазм голосових зв'язок і сильний кашель.
• Відчуття різі та печіння в очах, сльозотеча.
• Нудота та гіркота у роті.
• Порушення координації , головний біль, можливі судоми та втрата свідомості.
• При потраплянні на шкірний покров або слизову оболонку викликає свербіж та почервоніння.

Перша допомога.

• При можливості, організуйте виклик швидкої допомоги.
• Вийдіть на свіже повітря, зберігайте тепло та спокій.
• Зніміть забруднений одяг, контактуючі ділянки шкіри обмийте теплою водою.
• При непритомності дайте потерпілому вдихнути нашатирний спирт. Не робіть штучне дихання, застосуйте кисневу інгаляцію.
• У разі проковтування хлорвмісних рідин. Промийте шлунок через зонд або викличте блювоту після рясного пиття. Не використовуйте розчин харчової соди! Прийміть пару таблеток активованого вугілля.
• Очі промийте виликою кількістю води або 2% розчином соди.
• Зробіть полоскання ротової порожнини та носу содовим розчином.
•  Для полегшення кашлю зробіть інгаляцію з додаванням харчової соди.
• Пийте воду, молоко, вживайте їжу, що має велику кількість білку.

МВН НМЦ  ЦЗ та БЖД Дніпропетровської області                                 Сергій ЯЦЕНКО

Пари ртуті є надзвичайно отруйними, навіть в невеликій кількості можуть викликати серйозні проблеми зі здоров’ям.

Як розпізнати?

• Важкий сріблясто-білий метал, рідкий за кімнатної температури, легко випаровується.
• Широко застосовується в домашньому приладді.
• Може накопичуватися в рибі, молюсках в якості метил ртуті.

Заходи безпеки!

• Ізолюйте приміщення від людей, щільно зачиніть двері та відчиніть вікна.
• Одягніть гумові рукавички, бахали; обличчя захистіть вологою марлею.
• Ретельно зберіть кульки ртуті спринцівкою, серветками, скетчем чи змоченими олією аркушами паперу в герметичну тару з мильно-содовим розчином.
• Забруднені речі складіть в поліетиленові пакети та здайте на утилізацію.
• Не викидайте ртуть до сміттєпроводу, в каналізацію, не витрушуєте з балкону.
• Не використовуйте для збору ртуті пилосос або віник!
• Після механічного збирання ртуті потрібно провести нейтралізацію.

Симптоми отруєння (проявляються через 8-24 години)!

• Мідно-червоне забарвлення слизових рота та глотки, металевий присмак.
• Розлад шлунку, нудота, болі у животі.
• Можливе підвищення температури тіла до 39^ОС.
• Сильний головний біль та болі при ковтанні.
• Почервоніння, набухання і кровоточивість ясен.
• Частий пульс, серцева слабкість, судоми литкових м’язів.
• Зниження апетиту. Втрата ваги.
• Загальна слабкість, сонливість, дратівливість.
• У важких випадках знижується працездатність, розумова діяльність, пам'ять.
• Розвивається «ртутний тремор» - тремтіння пальців рукЮ повік, губ та ніг, що є типовими ознаками ртутної неврастенії.

Перша допомога.

• При можливості, організуйте виклик швидкої допомоги.
• Вийдіть на свіже повітря, зберігайте тепло та спокій.
• При попаданні ртуті всередину організму через рот, терміново промийте шлунок, випийте 20-30г активованого вугілля та забезпечте пиття молока у великій кількості для швидкого виведення отрути із сечею.
• Прополощіть рот та г, ретельно почистіть зуби.
•  

МВН НМЦ  ЦЗ та БЖД Дніпропетровської області                                 Сергій ЯЦЕНКО

Пестици́ди (від лат. pestis —зараза, caedo — вбиваю) — речовини, які використовуються в сільському господарстві, для контролю за розмноженням та попередження появи сільськогосподарських шкідників (шкідливими або небажаними мікроорганізмами, рослинами і тваринами). Непридатні пестициди – високотоксичні хімічні речовини, що негативно впливають на здоров’я людини та довкілля.

Як розпізнати?

• Напівзруйновані будівлі без даху, вікон та дверей.
• Різкий, неприємний запах хімікатів у воді або повітрі.
• Багаторічна відсутність дерев, кущів і трави в місцях, де були розсипані (розлиті) або закопані речовини.

Заходи безпеки!

• Не підходьте без захисного одягу, взуття, респіраторів та окулярів.
• Не використовуйте для оброблення рослин на власному городі.
• Не використовуйте будівельні матеріали та тару зі складів з пестицидами.
• Не дозволяйте гратися дітям поблизу складів з будь-якими хімічними речовинами.
• Не вирощуйте нічого поблизу складів  з будь-якими хімічними речовинами чи місцях їх розливу (розсипання).
• Не використовуйте воду для пиття чи поливу з джерел, що розташовані поблизу від складських приміщень пестицидів.
• Не купайтеся та не ловіть рибу у водоймах, які знаходяться поблизу складів з непридатними пестицидами.

Симптоми отруєння (проявляються через 15-60 хвилин)!

• Загальна слабкість, запаморочення.
• Підвищення слино- та потовиділення, температури тіла.
• Поява вологого кашлю, бронхоспазмів, утрудненого дихання.
• Нудота, болі у животі, блювота.
• Підвищення артеріального тиску, виникнення аритмії різного виду.
• У важких випадках  - м’язове сіпання в основному мязів обличчя), судоми та кома.

Перша допомога.

• Покиньте місце де знаходяться пестициди.
• Зніміть одяг. Який міг просякнути токсичною речовиною.
• Прийміть душ з милом.
• У разі потрапляння пестицидів на шкіру, проведіть дезінфекцію, протерши уражені ділянки будь-яким кислотно-лужним розчином.
• Якщо отрутохімікати потрапили до ротової порожнини та глотки, викличте блювоту, промийте шлунок та прийміть активоване вугілля (сорбент). Через 10-15 хвилин прийміть проносне (30г марганцівки на склянку води).
• Якомога швидше зверніться до лікаря!

МВН НМЦ  ЦЗ та БЖД Дніпропетровської області                                 Сергій ЯЦЕНКО

Радіаційна безпека - дотримання допустимих меж радіаційного впливу на персонал, населення та навколишнє природне середовище, встановлених нормами, правилами та стандартами з безпеки.

Факторами небезпеки радіації є: забруднення навколишнього середовища, небезпека для всього живого, що опинилося на забрудненій місцевості (загибель людей, тварин, знищення посівів та ін.), унаслідок радіаційної аварії.

Дії у випадку підвищення радіації (введення відповідних режимів):

Режим 1 - підвищення до 0,12-0,3 мР/год  (1,2-3 мкЗв/год):

1.Обмеження перебування дітей на вулиці, розміщення їх у приміщеннях під наглядом дорослих.

2. Введення спеціальних режимів роботи дитячих закладів.
3. Герметизація приміщень (вікон, дверей) та вентиляційних труб (що сполучені з зовнішньою середою), димоходів і т.п..
4. Герметизація та упаковка відкритих продуктів харчування, води, білизни, документів та цінних речей.
5. Обмеження знаходження дорослого населення на вулиці.
6. Застосування засобів захисту органів дихання – респіраторів.
7. Організація санітарних бар’єрів при вході в приміщення щодо зняття верхнього одягу та перевзування.
8. Обмеження лісокористування, заборона мисливства та риболовлі.
9. Дезактивація територій, пило придушення, запобігання обпилення відкритої місцевості.
10. Введення спеціальних обмежень для автотранспорту щодо з’їздів на узбіччя та руху по дорогам без покриття.

Режим 2 - підвищення  0,3-1,5 мР/год  (3-15 мкЗв/год)  потребує безумовного виконання вимог Режиму 1 та додатково:

11. проведення йодної профілактики дітям.
12. Заборона населенню знаходитись на вулиці без нагальної потреби.
13. Застосування спеціального одягу (чоботи, плащі, накидки)та респіраторів.
14. Обмеження вживання їжі місцевого виробництва.
15. Підготовка лікувальних закладів до роботи в спеціальних умовах (підготовка протирадіаційних препаратів, дезактивуючи розчинів і т.п.).

Режим 3 - підвищення  до 1,5-15 мР/год  (15-150 мкЗв/год) потребує безумовного виконання вимог Режиму 2 та додатково:

16. Проведення йодної профілактики всьому населенню.
17. Часткова евакуація населення (діти, вагітні жінки).

Режим 4 - підвищення  до 15-100 мР/год  (150-1000 мкЗв/год) потребує безумовного виконання вимог Режиму 3 та додатково:

18. Евакуація населення, крім особового складу оперативно-рятувальних та спеціалізованих формувань ЦЗ.

Режим 5 - 100 мР/год (1000 мкЗв/год) потребує повного виконання попередніх режимів та проводиться повна евакуація населення.

Що робити у випадку раптового виникнення радіаційної небезпеки?

• негайно укрийтеся в будинку. Стіни дерев'яного будинку послаблюють іонізуюче випромінювання в 2 рази, цегляного – у 10 разів; заглиблені укриття (підвали): з покриттям із дерева у 7 разів, з покриттям із цегли або бетону – у 40-100 разів;
• не панікуйте, слухайте повідомлення органів влади з питань надзвичайних ситуацій;
• зменшіть можливість проникнення радіації в приміщення – закрийте всі вікна та двері;
• проведіть йодну профілактику. Йодистий калій вживати після їжі разом з чаєм, соком або водою 1 раз на день протягом 7 діб: дітям до двох років – по 0,040 г на один прийом; дітям від двох років та дорослим – по 0,125 г на один прийом. Водно-спиртовий розчин йоду приймати після їжі 3 рази на день протягом 7 діб: дітям до двох років – по 1-2 краплі 5% настоянки на 100 мл молока (консервованого) або годувальної суміші; дітям від двох років та дорослим – по 3-5 крапель на стакан молока або води. Наносити на поверхню кінцівок рук настоянку йоду у вигляді сітки 1 раз на день протягом 7 діб;
• уточніть місце початку евакуації. Попередьте сусідів, допоможіть дітям, інвалідам та людям похилого віку, вони підлягають евакуації в першу чергу;
• зберіть документи, цінності, ліки, продукти, запас питної води, найпростіші засоби санітарної обробки та інші необхідні вам речі у герметичну валізу;
• перед виходом з будинку вимкніть джерела електро-, водо- і газопостачання, візьміть підготовлені речі, одягніть протигаз, респіратор чи ватно-марлеву пов'язку, верхній одяг, гумові чоботи;
• з прибуттям на нове місця перебування, проведіть дезактивацію засобів захисту, одягу, взуття та санітарну обробку шкіри на спеціально обладнаному пункті або ж самостійно – зніміть верхній одяг, ставши спиною проти вітру, витрясіть його і повісьте на перекладину, віником або щіткою змесіть з нього радіоактивний пил та вимийте водою; обробіть відкриті ділянки шкіри водою або розчином типу ІПП-8, який буде виданий кожному. Для обробки шкіри можна використовувати марлю чи просто рушники;
• дізнайтеся у місцевих органів державної влади адреси організацій, що відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.
• Важливі поради
• Використовуйте для харчування лише продукти, що зберігалися у зачинених приміщеннях і не зазнали радіоактивного забруднення; не вживайте овочі, які росли на забрудненому грунті; не пийте молоко від корів, які пасуться на забруднених пасовиськах.
• Не пийте воду із відкритих джерел та із мереж водопостачання після офіційного оголошення радіаційної небезпеки, колодязі накрийте.
• Уникайте тривалого перебування на забрудненій території.
• У приміщеннях щодня робіть вологе прибирання, бажано з використанням миючих засобів.
• У разі перебування на відкритій, забрудненій радіоактивними речовинами місцевості, обов'язково використовуйте засоби захисту: для захисту органів дихання – протигаз, респіратор, ватно-марлеву чи протипилову пов'язку, зволожену марлева пов'язку, хустинку; для захисту шкіри – спеціальний захисний одяг типу ОЗК, плащ з капюшоном, накидка, комбінезон, гумове взуття і рукавиці.

МВН НМЦ  ЦЗ та БЖД Дніпропетровської області                                 Сергій ЯЦЕНКО

Пожежа - це одне з найбільш розповсюджених небезпечних явищ, які виникають внаслідок легковажного відношення людей, зокрема дітей, до вогню. Найбільш поширеними причинами пожеж є: необережне поводження з вогнем (у тому числі при палінні), порушення правил пожежної безпеки при експлуатації електрообладнання, електронагрівальних і газових приладів, пічного опалення, дитячі витівки з сірниками. Щорічно внаслідок пожеж гине та страждає значна кількість людей. На дим і попіл перетворюються цінності на мільярди гривень. Якщо виникла пожежа - рахунок часу йде на секунди. Головне – не панікувати.

Існує кілька обов’язкових правил дій при пожежі та порядок їх виконання, незалежно від місця виникнення пожежі:

1. Перша особа, яка виявила виникнення пожежі, повинна негайно повідомити про це службу порятунку за номером телефону –101(112). При цьому необхідно назвати повну адресу об’єкта (починаючи з населеного пункту), вказати кількість поверхів будівлі (кількість під’їздів), місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище та номер телефону для зворотного зв’язку;
2. Вжити заходів по евакуації людей та збереження матеріальних цінностей;
3. Вжити (по можливості) заходи до гасіння (локалізації) пожежі;
4. У разі необхідності, викликати інші аварійно-рятувальні, допоміжні служби (102-поліція, 103-медична, 104 -газорятувальна тощо);
5. Повідомити про неї керівника підрозділу (дорослих, власника, тощо);
6. Забезпечити зустріч та надання консультацій службам порятунку, що прибувають на місце події.

Правила безпеки:

• якщо пожежа виникла безпосередньо в місці вашого знаходження, необхідно (по можливості) якнайшвидше знеструмити  наявне обладнання (оргтехніку, електроприлади,  системи кондиціювання та вентиляції);
• щільно зачинити вікна та двері, одночасно, голосом, попередити оточуючих про факт загорання та запропонувати їм евакуюватися відповідно до інструкцій (схем), розроблених для вказаної будівлі;
• викликати самостійно, або попросити  когось  ПЕРСОНАЛЬНО, викликати пожежно-рятувальний підрозділ;
•  приступити до гасіння пожежі наявними первинними засобами пожежогасіння відповідно до інструкцій заводу-виробника та технологічних умов підприємства;
• при евакуації, захопити особисті речі (гаманець, телефон, ключі від квартири, тощо) та одяг по сезону;
• пам’ятайте, двері відчиняються у бік найближчого шляху евакуації, а тому, якщо ви не знаєте планування будівлі, рухайтеся  в ту сторону, куди відчиняються двері та ближче до стіни, притримуючись за нею рукою, це вбереже вас від можливого поштовху в спину із-за паніки  та дасть можливість утриматися на ногах;
• якщо ви не знаєте де виникла пожежа (не бачите місце займання), перед ти як перейти в інше приміщення (відкрити двері) чи необхідності відсунути дріт або інший металевий предмет на шляху руху, необхідно тильною стороною долоні переконатися в безпечності цих дій, а самі двері – причинити (не закривати на замок), адже рятувальники при перевірці будівлі їх виламають, чим будуть гаяти час та нанесуть додаткові збитки; 
• у випадку задимлення, прикрийте обличчя змоченою у воді тканиною, а у випадку сильного задимлення, пересувайтеся повзком, адже поблизу підлоги завжди залишається прошарок повітря;
• при необхідності пройти через приміщення охоплене полум’ям, затримайте подих, це вбереже вас від опіку легень та отруєння чадним газом;
• якщо у вас відсутня можливість залишити палаючу будівлю, займіть дальню від місця горіння кімнату з вікном, загерметизуйте міжкімнатні двері, прикрийте обличчя мокрою тканиною та тільки після цього відкривайте вікно на кличте на допомогу;
•  при знаходженні в багатоповерхових будинках та неможливості евакуюватися на вулицю, підніміться на покрівлю, адже стрибок з вікна, вже з 3-4 поверху, у більшості випадків смертельний;
• надавайте допомогу  хворим, дітям та літнім людям, не залишайте їх позад себе;
• не користуйтеся ліфтом чи підйомником, ви можете залишитися в них заблокованим у випадку знеструмлення;
• вийшовши на вулицю, впевніться, що ваші колеги, друзі чи члени сім’ї також покинули небезпечне місце, при необхідності, надайте домедичну допомогу;
• повідомте прибуваючі рятувальні служби про місце знаходження заблокованих людей, розташування засобів пожежогасіння , наявності небезпечних речовин в приміщеннях.

МВН НМЦ  ЦЗ та БЖД Дніпропетровської області                                 Сергій ЯЦЕНКО

Артилерійський обстріл – один із найбільш небезпечних видів вогневого ураження під час воєнних конфліктів, в результаті якого можлива велика кількість випадкових жертв серед населення.

Про початок обстрілу ви можете дізнатися почувши віддалені звуки пострілів, гуркіт та побачивши спалахи від пуску ракет. В окремих випадках, при ракетному обстрілі чи нальоті авіації (бомбардуванні), інформація про це надійде через засоби інформування населення – сирени, гудки тощо.

Не підходять для укриття:

• Ділянки, що знаходяться зовні, під стінами сучасних панельних будівель - бетонні «коробки» не мають ні найменшого запасу міцності й легко розсипаються (або «складаються») не тільки від прямого влучення, але навіть від сильної вибухової хвилі: є великий ризик зсувів і завалів. Від багатоповерхових (багатоквартирних) будинків взагалі слід відбігти хоча б метрів на 30–50, бо є великий ризик опинитися під масивними завалами. Захаращення підвалів таких будівель тягне ризик пожежі або задимленості.
• Різна техніка (не можна ховатися, скажімо, під вантажівкою або під автобусом) – значний ризик вибуху та займання пального в них.
• Не можна ховатися під стінами офісних центрів та великих магазинів: від вибухової хвилі зверху буде падати багато скла, це не менш небезпечно ніж металеві осколки снарядів.
• Часом люди зі страху стрибають у річку, у ставок, фонтан і т. д. Вибух боєприпасу у воді, навіть на значній відстані, дуже небезпечний через сильний гідроудар, що може призвести до важкої контузії.
• Іноді люди інстинктивно ховаються серед будь-яких штабелів, у місцях, закладених контейнерами, заставлених ящиками, будматеріалами тощо (діє підсвідомий рефлекс: сховатися так, щоб не бачити нічого). Ця помилка небезпечна тим, що навколо вас можуть бути легкозаймисті предмети й речовини: виникає ризик опинитися серед раптової пожежі або під завалами.

Підходять для укриття:

• Спеціально обладнані бомбосховища. Від звичайного підвалу це бомбосховище відрізняється товстим надійним перекриттям над головою, системою вентиляції й наявністю двох (і більше) виходів на поверхню.
• Підземні переходи та овочесховища, метро.
• Канава, траншея або яма.
• Широкі труби водостоку під дорогою (не варто лізти занадто глибоко, максимум на 3–4 метри).
• Вздовж високого бордюру або фундаменту паркана.
• Дуже глибокі підвали під капітальними будинками старої забудови (бажано, щоб він мав 2 виходи).
• Оглядова яма відкритого (на повітрі) гаража або СТО.
• Каналізаційні колектори поруч із вашим будинком, але чи вистачить у вас сил швидко відкрити важкий люк? Важливо також, щоб це була саме каналізація або водопостачання – у жодному разі не газова магістраль!
• Ями (воронки), що залишилися від попередніх обстрілів або авіанальотів.

Безпосередні дії при обстрілі

На вулиці:

Якщо ви почули свист снаряду (він схожий більше на шерех), а через 2–3 секунди – вибух, відразу падайте на землю. Не панікуйте: вже те, що ви чуєте сам звук польоту, означає, що снаряд пролетів досить далеко від вас, а ті секунди перед вибухом лише підтвердили досить безпечну відстань. Однак завжди є ймовірність, що наступний снаряд полетить ближче до вас, тому швидко й уважно озирніться навколо: де можна сховатися надійніше.

Якщо є якийсь виступ, канава, будь-який виступ або поглиблення в землі – скористайтеся цим природним захистом. Якщо поруч є якась бетонна конструкція – потрібно лягти поруч із нею.

Приймати лежачу позицію необхідно для того, щоб знизити шанс влучення осколків. Осколки летять вгору й по дотичній. Якщо людина стоїть – більше ймовірності опинитися в них на шляху, ніж у положенні лежачи. У гіршому разі – коли в полі зору немає укриття, куди можна перебігти одним швидким кидком – просто лягайте на землю й лежіть, закривши голову руками та відкривши рот (в більшості випадків вбереже від контузії). Переважна більшість снарядів і бомб розриваються у верхньому шарі ґрунту або асфальту, тому осколки в момент вибуху розлітаються на висоті не менше ніж 30–50 см над поверхнею.

Не панікуйте! Займіть свою психіку чимось. Можна рахувати вибухи: знайте, що максимум після 100-го вибуху обстріл точно закінчиться. Можна подумки рахувати хвилини. По-перше, це відволікає. По-друге, так ви зможете орієнтуватися в ситуації: артилерійський обстріл не триває вічно, максимум двадцять хвилин; авіаналіт – значно менше. У наш час не буває довгих бомбардувань, великі групи бомбардувальників не застосовуються.

У транспорті

Якщо перші вибухи застали вас у дорозі в автомобілі: негайно зупиняйте машину і швидко шукайте укриття. Не розраховуйте, що на авто ви зможете швидко втекти від обстрілу: ви ніколи не знаєте, у який бік перенесеться вогонь, і чи не почнеться далі обстріл, скажімо, з стрілецької зброї, а ціль, що рухається, інстинктивно вибирається противником для першочергового ураження.

Озирніться й очима пошукайте більш надійне укриття неподалік. Перебігати або відповзати слід короткими швидкими ривками, відразу після наступного вибуху.

На робочому місці

У випадку, коли авіаційний удар або артилерійський обстріл застав Вас на робочому місці, слід діяти за вказівками керівників підприємства, установи, організації, закладу та їх підрозділів, посадових осіб з питань цивільного захисту. Саме вони несуть безпосередню відповідальність за своїх працівників.

У будинку

Якщо в будинку є підвал – спустіться у підвал. Якщо підвалу немає – зійдіть на нижні поверхи. Чим нижче, тим краще, але необхідно враховувати стійкість самої будівлі.

Заздалегідь знайдіть максимально внутрішню кімнату з найбільшою кількістю носійних (основних) стін. Наприклад: туалет, ванна кімната, кладова. Якщо всі кімнати зовнішні – виходьте на сходовий майданчик чи коридор. Майте на увазі, найбільш стійкі стіни ті, що прилягають до сходових клітин та ліфтових шахт. Якщо відомо, з якого боку ведеться обстріл, то вибирайте найвіддаленішу кімнату з протилежного боку.

В обраному місці, сядьте на підлогу біля стіни – чим нижче людина перебуває під час влучення снаряда, тим більше шансів, що її не зачепить осколком. Знову-таки, не навпроти вікон. Вікна можна замостити диванними подушками (великими, щільними, але краще мішками з піском), закрити масивними меблями, але не порожніми (набити щільно мішками з піском або речами). Бажано, щоб між вами та вікном було дві внутрішні стіни (перегородки).

У погребі

Для укриття можна використовувати погріб (льох) у приватних будинках, але візьміть до уваги, що його може завалити! Тому залиште в будинку, на видному місці, великий та помітний плакат «під час бомбардувань ми в погребі» і вкажіть, де він розташований. Попередньо подбайте про обладнання погребу необхідними для вас речами: стільці, інструмент, засоби освітлення, теплі речі та інше. В ідеалі – захопіть  «тривожну валізу».

Візьміть із собою телефони, радіо на батарейках, воду, необхідні ліки. Невідомо, скільки часу доведеться чекати.

Після закінчення обстрілу

Залишаючи місце притулку, не давайте собі розслабитися. Тепер уся ваша увага має бути сконцентрована собі під ноги! Не піднімайте з землі жодних незнайомих вам предметів: авіабомба, ракета або снаряд можуть бути касетними!

Бойові елементи зазвичай розриваються під час падіння, але можуть вибухнути й пізніше - у руках від найменшого руху або дотику, від використання поблизу з ними мобільного телефону чи радіопристрою, нагрівання від наявного вогню.

Вся увага – дітям і підліткам: не дайте їм підняти що-небудь з-під ніг!

Бережіть себе і будьте пильні!

Телефони виклику рятувальних служб (єдиний номер виклику аварійних служб «112»):

101 - пожежно-рятувальна служба

102 - поліція

103 - швидка медична допомога

104 - газова служба

МВН НМЦ  ЦЗ та БЖД Дніпропетровської області                                 Сергій ЯЦЕНКО

Знаки пожежної безпеки використовуються в об'єктах житлової, промислової, офісної та складської нерухомості для запобігання появи вогнищ загоряння або мінімізації збитків під час пожежі. Вони необхідні для швидкого і безпечного визначення шляхів евакуації, знаходження вогнегасників та іншого інвентарю, визначають заборонені дії в тому чи іншому приміщенні і місце. Використання спеціальних міток і символів - вимога чинного законодавства України в сфері протипожежної безпеки об'єктів.

Значення знаків безпеки не можна применшувати, адже вони є одним із різновидів засобів колективного захисту працівників. Коли у людини немає часу на обдумування власних дій — саме знаки безпеки підкажуть правила поведінки в певній ситуації.

Існують певні вимоги до знаків безпеки і захисту здоров’я працівників на робочих місцях. Вони стосуються не лише їх змісту, а й способу оформлення та розміщення. Залежно від інформаційних характеристик вони діляться на чотири класи:

• забороняючі
• попереджальні
• розпорядчі
• вказівні

Кожен з класів має свою кольорову гаму і графічне оформлення згідно діючих стандартів

ЗАБОРОННІ ПОЗНАЧЕННЯ

Забороняючий клас пожежної безпеки вказує на ті дії, виконання яких в даному місці суворо заборонено. Графічно такі знаки являють собою коло з білим фоном, окантовка якої і коса смуга в центрі виконані за допомогою червоної фарби. На білому тлі зображуються ті дії, виконання яких заборонено. Наприклад, перекреслена паруюча сигарета означає заборону куріння, а перекреслене зображення вогню і водопровідного крана означає, що гасити полум'я водою не можна.

Попереджувальні позначення

Попереджувальні сигналізують про небезпеку, яка може перебувати в повітрі або міститися в предметах. Зазвичай такі предмети зберігаються в складських або промислових приміщеннях. До цієї категорії відносяться позначення радіаційної, хімічної чи біологічної небезпеки, позначення вибухонебезпечних речовин і матеріалів, інші символи. Такі попереджувальні знаки графічно виглядають як трикутники жовтого кольору з нанесеним чорним зображенням.

Розпорядчі позначення

Розпорядчі визначають ту послідовність дій, яку рекомендується вжити в даному приміщенні або при роботі з даним видом обладнання. Графічно вони виглядають як коло синього кольору з білим позначенням по центру. Крім зображення, такі знаки можуть містити роз'яснювальний текст. До цього класу належать, наприклад, позначення про необхідність працювати в засобах захисту дихання, спеціального взуття або в захисних рукавичках, використовувати захисту для органів слуху і багато іншого.

Вказівні позначення

Вказівні знаки в свою чергу діляться на два класи. Перший клас називається евакуаційним - ці знаки вказують на шляхи евакуації і розташування евакуаційних виходів з приміщень і будівлі. Другий клас показує місця розташування засобів первинного пожежогасіння, таких як вогнегасники, пожежні щити, гідранти, аптечок, пунктів надання першої медичної допомоги та інше. Вказівні знаки графічно виглядають як квадрати або прямокутники з зеленим фоном і білими символами, але допускаються й інші кольори - червоні і сині.

Суб’єкт господарювання повинен забезпечити встановлення знаків безпеки і/або захисту здоров’я працівників, якщо немає можливості усунути або обмежити небезпеку шляхом застосування засобів колективного захисту або вжиття заходів до організації праці, запровадження безпечних технологічних процесів і методів роботи. Зокрема, їх розміщують на робочих місцях, у громадських місцях, інструкціях з техніки безпеки, на маркованні продуктів. Конкретні рекомендації щодо розташування того чи іншого знака залежать, передусім, від його типу.

МВН НМЦ  ЦЗ та БЖД Дніпропетровської області                                 Сергій ЯЦЕНКО

Алергія - це імунна реакція організму на алерген. 

Її основні симптоми: чхання, свербіж шкіри, сльозотеча, почервоніння, закладеність носу та кашель. До прикладу, бронхіальна астма, яка викликана алергією, часто проявляє себе у вигляді задишки, відчуття стиснення в грудній клітці та кашлем.  Закладеність носа зранку може бути ознакою алергічного риніту, який, найчастіше, провокують пилові кліщі, тощо.

Алергічні реакції часто можуть проявлятися у вигляді висипів. Вид висипу і площа його поширення на шкірі може відрізнятися в залежності від її причини. Алергічна реакція виникає через надмірну реакції імунної системи людини до зазвичай нешкідливого речовини або алергену. За оцінками Всесвітньої організації по алергії (WAO), від 10 до 40% всіх людей в світі відчувають той чи інший тип алергічної реакції.Якщо в людини є одна алергія то ризик появи іншої - значно вищий. Чому? Тому що імунна система вже готова реагувати на будь-які речовини і починає синтезувати імуноглобуліни. При появі будь-яких симптомів алергії, людина повинна одразу звертатися за допомогою до лікаря.

Алергії, які найчастіше зустрічаються в українців умовно можна поділити на декілька груп:

• пилок рослин (бур’янні: амброзія, полин).
• цвітіння дерев (береза, липа).
• лугові трави (тимофіївка лугова).

Які ж продукти, овочі, фрукти та ягоди найбільш алергенні? На першому місці в Україні - молоко і яйця. Серед овочів -  диня. Фрукти: персик, яблуко. Полуниця, незважаючи на поширену думку, не такий поширений алерген, і на неї алергію мають лише 1-2%. Зато мед, що більшістю вважаєтьсяприроднім лікарським засобом, навпаки -досить алергічний продукт. Алергія на персики може бути не істиною (первинною), а проявом алергічного орального синдрому. Тобто, при контакті ротової порожнини з фруктом організм реагує на білки персика, через те що їх структура схожа на структуру пилку берези. Таким чином, у пацієнта виявляють ознаки перехресної алергії, тобто істина алергія у хворого не на персик, а на пилок берези.

Якщо пацієнт звернувся до лікаря і отримав відповідне лікування, то небезпеки  немає. Проте є категорія алергічних захворювань - анафілаксія - які можуть призвести до анафілактичного шоку. Такий стан є загрозливим для життя людини, адже під час нього раптово падає артеріальний тиск, що може призвести до зупинки серця. Утакому випадку перша допомога - це адреналін. Тому пацієнти, які хоча б раз у своєму житті переносили анафілактичний шок, повинні завжди носити з собою автоінжектори з адреналіном. Це перша і єдина допомога, яка зможе врятувати життя. Ознаками анафілактичного шоку можуть бути: бліда шкіра, втрата свідомості через низький тиск, підвищена пітливість та кропивниця (пухирці на поверхні шкіри). Саме кропивниця є першим дзвіночком, який свідчить, що в організмі відбувається якась алергічна реакція. Тому, при появі будь-якого з цих симптомів потрібно терміново звернутися до лікаря.

Також розрізняють холодову алергію - холодова кропив'янка. Часто виникає у пацієнтів на вулиці.  Для діагностування холодової алергії потрібно прикласти кубик льоду до відкритої ділянки тіла та потримати 15хв та подивитись на реакцію. Інколи холодову алергію плутають з набряком пальців при холоді. Це може бути ознакою якогось аутоімунного захворювання, тому для діагностики варто звернутися до лікаря.

 Пам’ятайте, що здоров’я у Ваших руках!

МВН НМЦ  ЦЗ та БЖД Дніпропетровської області    Сергій ЯЦЕНКО

Коли говорять, що людина «заразна», це означає, що вона захворіла і може передати збудника захворювання, «інфекції», іншим, тобто «заразити». Тривалість періоду, протягом якого людина вважається заразною після перших клінічних проявів інфекційної хвороби, залежить від самої хвороби, збудника. Крім того, для багатьох захворювань вже під час інкубаційного періоду, коли людина уже заразилася вірусом, але ще добре почувається і немає жодних зовнішніх симптомів хвороби, збудник може виділятися й передаватися іншим.

Найпоширеніші вірусні інфекції: ГРВІ, грип, бронхіт, тонзиліт, вітрянка, кір, епідемічний паротит (або «свинка»), краснуха.

ГРВІ – це група вірусних інфекцій, які характеризуються загальними проявами (наприклад, підвищення температури, ломота в тілі) та ураженням слизової оболонки дихальних шляхів. Людина, яка хворіє на ГРВІ, вважається заразною за декілька днів до появи перших проявів хвороби та поки не пройдуть всі симптоми. У більшості випадків цей період становить близько 2 тижнів. Як правило, загальні прояви з’являються протягом перших двох-трьох днів, і саме в цей період існує найвищий ризик заразитися вірусом від хворого.

Грип гостра вірусна інфекція, зумовлена вірусом грипу. Грип вважається однією з найбільш небезпечною вірусною інфекцією дихальних шляхів, і щорічно нагадує про себе в Україні в холодну пору року. Як правило, найбільший ризик заразитися вірусом грипу від хворого існує з дня прояву перших симптомів до трьох-семи днів після. Діти та люди з ослабленим імунітетом можуть бути заразними на декілька днів довше.

     Бронхіт -–  - це запальний процес в бронхах, при якому уражається слизова оболонка легенів. Найчастіше збудниками цього захворювання є ті ж віруси, що і викликають ГРВІ, але можливі й інші причини розвитку хвороби (бактерії). Тому тривалість періоду, коли хвора на бронхіт людина вважається заразною, залежить від збудника захворювання.

Тонзиліт – це запальний процес в піднебінних мигдалинах. Саме по собі це захворювання не є заразним, але віруси, які можуть бути частково збудниками тонзиліту (первинні інфекції) можуть передаватися від хворого іншим людям. Тому ризик зараження в кожному випадку залежить від типу вірусу.

“Вітрянка” або вітряна віспа – це інфекційне дуже заразне захворювання, яке найчастіше уражає дітей. Хворий на вітряну віспу вважається заразним в середньому протягом 10-12 днів: від 1-2 днів до появи висипу, весь період висипання, до 5 діб після появи останнього висипу (пухирця - везикули).

   Кір –- це одне із найбільш заразних вірусних захворювань, що може супроводжуватись вираженою інтоксикацією, гарячкою, запальненням дихальних шляхів, кон'юнктивітом, появою своєрідних плям на слизовій оболонці ротової порожнини і висипом на шкірі. Симптоми кору з'являються приблизно через 10 днів після зараження вірусом, а найбільший ризик заразитися від хворого існує від прояву перших симптомів до висипання. Заразний період триває до 5 днів від появи висипу.

Епідемічний паротит, який називають «свинкою» – це гостре дуже заразне інфекційне захворювання, яке характеризується гарячкою, загальною інтоксикацією організму, ураженням слинних, а іноді й інших залоз, які мають вивідні протоки (статеві, молочні, підшлункова), центральної нервової системи. Найбільший ризик заразитися паротитом від хворого існує від кількох днів, до того, коли напухнуть залози, до кількох днів після цього

Краснуха – це гостра вірусна інфекція, що супроводжується точково-плямистим висипом, загальним збільшенням лімфатичних вузлів, незначним підвищенням температури тіла та кон'юнктивітом. Хворий вважається заразним від 7 днів до появи висипу та до чотирьох днів після. Щоб не заразити інших, а особливо вагітних, потрібно залишатися вдома та намагатися не контактувати ні з ким протягом шести днів після того, як починає з’являтися висип.

“Герпес”- Оперізуючий герпес або герпес зостер – це вірусне захворювання, збудником якого є герпесвірус людини 3 типу, збудник “вітрянки”. Після перенесеної вітрянки, збудник лишається в організмі та з часом може проявитися симптомами оперізуючого герпесу. Хвороба відома дуже болючим висипом, який виникає тоді, коли вірус знову активізується після певного проміжку часу. Найбільший ризик заразитися цією хворобою існує протягом 10-14 днів від появи висипу до повного одужання.  

Принципи лікування всіх ГРВІ майже не відрізняються:

• забезпечте собі фізичний спокій;
• пийте багато рідини: трав'яні та вітамінні чаї (з липою, малиною, смородиною, шипшиною), морси, компоти, негазовану мінеральну воду в кількості не менше 2-х літрів на добу;
• при підвищенні температури вище 38°С приймайте ліки, що знижують жар: парацетамол, препарати ібупрофену, диклофенаку. Ці препарати знижують високу температуру, зменшують головні і м'язові болі. Пам'ятайте, не рекомендується знижувати температуру нижче 38°С;
• при болях у горлі полощіть горло якнайчастіше. Для цього підійдуть настої ромашки, календули. Також можливе застосування спреїв для горла з знеболюючим і антисептичним ефектом;
• при ускладненні носового дихання капайте краплі в ніс, що звужують судини - вони знімають набряк і закладеність носа, покращують відтік з навколоносових пазух і слухових труб. Для запобігання розвитку хронічного нежитю застосовуйте краплі не більше 3 разів на день протягом 5-ти днів.

Також лікар може Вам призначити антигістамінні препарати (вони зменшують закладеність носа, набряк слизових дихальних шляхів) і препарати, які знижують в'язкість мокротиння і звільняють від неї бронхи.

Не лікуйте ГРВІ без призначень лікаря антибіотиками та противірусними препаратами.

Пам'ятайте про ймовірність розвитку ускладнень. При стійкому підвищенні температури до високих цифр і неефективності препаратів, що знижують жар, терміново зверніться до лікаря. Якщо симптоми ГРВІ тривають довше 5-7 днів, слід також звернутися до лікаря.

МВН НМЦ  ЦЗ та БЖД Дніпропетровської області                                 Сергій ЯЦЕНКО

      Тяжкість отруєння грибами обумовлюється тим,  що вони містять отруйні сполуки, які  вибірково діють на внутрішні органи і системи людини, вражаючи шлунково- кишковий тракт, центральну нервову та серцево-судинну системи, та нирки.

Основні причини отруєнь:

• вживання отруйних грибів;
• неправильне приготування умовно їстівних грибів;
• вживання старих або зіпсованих їстівних грибів;
• вживання грибів, що мають двійників або змінилися внаслідок мутації (навіть білі гриби і підберезники мають своїх небезпечних двійників).

Не збирайте гриби:

• якщо не впевнені, що вони їстівні;
• поблизу транспортних магістралей, на промислових пустирях, колишніх смітниках, в хімічно та радіаційно небезпечних зонах;
• невідомі вам гриби, особливо з циліндричною ніжкою, в основі якої є потовщення "бульба", оточене оболонкою;
• гриби з ушкодженою ніжкою, старі, в'ялі, червиві або ослизлі гриби;
• ніколи не збирайте пластинчаті гриби, оскільки отруйні гриби маскуються під них;
• "шампіньйони" та "печериці", у яких пластинки нижньої поверхні капелюшка гриба білого кольору;
• не порівнюйте зібрані чи придбані гриби із зображеннями в різних довідниках, - вони не завжди відповідають дійсності.

Запам’ятайте,  навіть якщо ви впевнені у якості і безпеці грибів, їх не рекомендовано вживати:

• жінкам у період вагітності і грудного вигодовування;
• дітям до 12 років;
• людям літнього віку.

Симптоми отруєння: нудота, блювота, біль у животі, посилене потовиділення, зниження артеріального тиску, судоми, мимовільне сечовиділення, проноси, розвиток симптомів серцево-судинної недостатності. Первинні ознаки отруєння з'являються через 1-4 години після вживання грибів, в залежності від виду гриба, віку та стану здоров'я потерпілого, кількості з'їдених грибів. Біль та нападки нудоти повторюються декілька разів через 6-48 годин, а смерть настає через 5-10 днів після отруєння.

Забороняється при ознаках отруєння:

Вживати будь-які ліки та їжу, а також алкогольні напої, молоко, це може прискорити всмоктування токсинів грибів у кишківнику, займатися будь-якими іншими видами самолікування. Домедична допомога при отруєнні грибами -  Викличте "Швидку медичну допомогу"  за тел. «103», та, не очікуючи її прибуття, негайно промийте постраждалому шлунок: випити 5-6 склянок кип'яченої води або блідо-рожевого розчину марганцівки. Натисніть пальцями на корінь язика, щоб викликати блювоту. Дайте йому активоване вугілля (4-5 пігулок), після того як промивні води стануть чистими.

Після надання домедичної допомоги: дайте випити потерпілому міцний чай, каву, або злегка підсолену воду, відновіть тим самим водно-сольовий баланс. Покладіть на живіт і до ніг потерпілого грілки для полегшення його стану.

 Майстер виробничого навчання

 Дніпровський територіальних курсів

 ЦЗ та БЖД Дніпропетровської області                                                         Сергій ЯЦЕНКО

1. Знайдіть для початку стежку або сліди на льоду. Якщо їх немає, позначте з берега маршрут свого руху.
2. Подивіться заздалегідь, чи немає підозрілих місць:

– лід може бути неміцним біля стоку води;

– тонкий або крихкий лід поблизу кущів, очерету, під кучугурами, у місцях, де водорості вмерзли у лід;

– обминайте ділянки, покриті товстим прошарком снігу – під снігом лід завжди тонший;

– особливо обережно спускайтеся з берегів: лід може нещільно з’єднуватись із сушею, можливі тріщини, під льодом може бути повітря.

3. Візьміть з собою палицю для того, щоб перевірити міцність льоду. Якщо після першого удару палицею на ньому з’являється вода, лід пробивається, негайно повертайтеся на те місце, звідки прийшли. Причому, перші кроки треба робити, не відриваючи підошви від льоду.
4. Ні в якому разі не перевіряйте міцність льоду ударом ноги.
5. Якщо ви на лижах, і вам треба прокладати лижню, кріплення лиж відстебніть, палиці тримайте в руках, але петлі від лижних палиць не накидайте на кисті рук.
6. Якщо лід почав тріщати та з’явилися характерні тріщини – негайно повертайтеся. Не біжіть, а відходьте повільно, не відриваючи ступні від поверхні льоду.
7. Пробийте ополонки по різні боки переправи, щоб виміряти товщину льоду. Треба мати на увазі, що лід складається з двох шарів: верхнього (каламутного) і нижнього (прозорого і міцного). Виміряти точну товщину можна лише знявши спочатку верхній прошарок неміцного льоду.
8. Безпечним вважається лід:

– для одного пішохода – зеленуватого відтінку, товщиною не менше 7 см;

– для влаштування катка – не менше 10-12 см (масове катання – 25 см)

– масова піша переправа може бути організована при товщині льоду не менше 15см.

– Для переправи вантажного автомобіля – 30-35см, трактора – 40-60 см.

МВН НМЦ  ЦЗ та БЖД

 Дніпропетровської області        Сергій ЯЦЕНКО